Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку

з дисципліни “Гроші та кредит”


з спеціальності “Банківська і страхова справа”


             За розділом навчального плану

Організація зовнішнього денежного ринку














П.І.Б. методиста Ємельянова Тамара Іванівна


ПЛАН.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО Денежного РИНКУ................. 2

Контрольні завдання........................................................................ 8

Завдання 1................................................................................................ 8

Завдання 2.............................................................................................. 10

Завдання 3.............................................................................................. 12

Перечень використаної літератури........................................ 14

ОРГАНІЗАЦІЯ ЗОВНІШНЬОГО Денежного РИНКУ.

Як зазначають А.В.Калина, В.В.Осокіна, “валютний ринок Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку – це складова частина грошового ринку, де зустрічаються попит і пропозиція на валюту” [Калина,Осокіна.ЭТПХ,22].Зовнішній валютний ринок (ЗВР) – це найбільший у світі фінансовий ринок, на якому здійснюються міжнародна торгівля та обмін іноземних валют. ЗВР не є централізованим, він діє за допомогою багатьох установ. Ділери та брокери, що Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку беруть участь у ринковому процесі, встановлюють зв’язок один з однимзавдяки телексам, телефонам та телефаксам. “Угоди з обміну іноземної валюти на головних світових валютних ринках у Нью-Йорку, Токіо, Лондоні і Франкфурті становлять 200 миллиардов. дол. на денек” [Фишер,712]. Існують і менші центри ЗВР.

          Основними учасниками торговельних угод на ЗВР Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку є великі комерційні банки, які в багатьох випадках виконують функції ділерів у ринковому процесі. В цій якості вони підтримують позицію двох чи більше валют, тобто мають внески, виражені в цих валютах. Наприклад, “Чейз Манхеттен Банк” має відділенння в Лондоні та Нью-Йорку. Відділення в Нью-Йорку володіє депозитами в Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку фунтах стерлінгів у лондонському відділенні, а відділення в Лондоні – депозитами в доларах у Нью-Йорку. Кожне з цих відділень може надати вкладникові іноземну валютув обмін на місцевий внесок. На здійсненні цієї операції банк отримує прибуток як ділер, продаючи іноземну валюту за “ціною продавця”, яка є дещо вищою за “ціну покупця”, за Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку якою банк придбаває валюту. Конкуренція між банками утримує розрив між “ціною покупця” та “ціною продавця” на рівні 1% для величавых міжнародних ділових операцій.

Іноді комерційні банки виступають як брокери. В цих випадках вони не підтримують позицію по певних валютах, а тільки зводять продавців і покупців. Наприклад, якась Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку англійська фірма може попросити лондонський банк виступити в ролі брокера при необхіднлому їй обміні доларів на фунти.

Крім комерційних банків на ЗВР існує невелика кількість небанківських ділерів і брокерів. Комерційні банки використовують незалежних брокерів як посередників при укладенні значних гуртових угод між ними.

Основним засобом проведення міжнародних обмінних операцій на Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку ЗВР є телеграфні перекази. Припустимо, що деяка американська компанія продала мережі роздрібних крамниць у Великій Британії партію медикаментів на суму 1000 доларів. Банк, на який замикаються операції цієї компаніїї, - це комерційний банк у Нью-Йорку. Цей банк надішле телеграфне повідомлення лондонському банкові мережі роздрібної торгівлі, повідомляючи про необхідність покласти Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку на банківський рахунок нью-йоркського банку в його лондонському відділенні. Після цього нью-йоркський банк надає постачальникові кредит на еквівалентну суму в доларах. Переказ грошових коштів за допомогою телеграфа здійснюється на перший чи другий денек після купівлі чи продажу.

Другим засобом обміну на ЗВР є переказні векселі. В разі продажу партії медикаментів Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку операція може бути організована таким чином. Передовсім британська торговельна компанія отримає у своєму банку кредитного листа й перешле його американській фірмі – постачальнику. Одержання цього документу зобов’яже експортера виписати переказний вексель на британський банк. Цей переказний вексель є розпорядженням, подібним до банківського чеку, яке передбачає, що Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку банк зобов’язаний сплатити експортерові певну кількість грошей. Експортер може потім продати цей вексель комерційному банкові, отримавши натомість еквівалентну кількість доларів. Если за цим векселем буде сплачено, комерційний банк одержить платіж у фунтах стерлінгів.

Платіжний вексель може бути оплачено негайно або в певний момент у майбутньому – наприклад, за 30, 60 чи Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку 90 днів. Якщо експортер виписує вексель, що підлягає оплаті за 90 днів, а наявні кошти потрібні йому негайно, він зможе знову звернутися по допомогу до комерційного банку. В цьому разі комерційний банк придбає вексель з урахуванням дисконтної ставки, що відбиває переважну ставку відсотку.

Якщо комерційний банк, викупивши вексель, не хоче тримати його 90 днів Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку, він може вдатися до наступного кроку. Цей банк може зв’язатися з британським банком, на який виписано вексель, і викликати підтвердження, що даний вексель буде оплачено своєчасно. По одержанні підтвердження вексель позначається як “акцептований вексель” і 100є банківським акцептом, який може бути реалізовано на відкритому ринку цінних паперів Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку, як це відбувається з іншими короткотерміновими цінними паперами – казначейськими векселями уряду, комерційними цінними паперами і т.і. 

Крім телеграфних переказів і переказних векселів невелика частка фінансових операцій на міжнародних ринках забезпечується власно валютою і дорожними чеками. Уявимо, що американський турист збирається в подорож до Франції. Він може звернутися до Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку ділера, який спеціалізується на торгівлі іноземною валютою, або до свого банку і обміняти валюту США на французьку. Банк або ділер від цієї операції отримує прибуток за рахунок різниці в “ціні продавця” й “ціні покупця”, що за своїм нравом схоже з вилученням прибутку при здійсненні значних угод, що вимагають обміну Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку банківськими вкладами. Проте при здійсненні невеликих валютних операцій така різниця в ціні становить у середньому 4-5 %, як це прийнято при здійсненні величавых фінансових операцій на ЗВР.

Туристи й мандрівники вважають, що дорожні чеки безпечніше за валюту. Вирушаючи до Франції, американець може придбати дорожні чеки, деноміновані чи в доларах, чи Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку то у франках, в американському комерційному банку або в компанії “Америкен експресс”. Власник французького готеля, що бере дорожні чеки компанії “Америкен експресс” у вигляді плати за послуги, депонує їх у місцевому банку, отримуючи кредит у франках незалежно від того, в якій валюті обчислена вартість чеку. Французький банк згодом одержить долари Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку або відповідну кількість франків в “Америкен експресс”.

Ділери і брокери на ЗВР володіють поточною інформацією про зміни обмінних валютних курсів. Інші господарські агенти, чия потреба в цих знаннях менш оперативна, можуть отримати відповідну інформацію із газет та телебачення.

Курси більшості валют подаються як кількість гривень, необхідних для придбання 1 одиниці Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку іноземної валюти.

Для більшості валют повідомляється тільки один курс – обмінний курс по касових операціях. Він застосовується для торговельних угод, які буде укладено впродовж не більше, як 48 годин. Крім того, багатьох іноземних валют подаються також обмінні курси по термінових операціях. Термінова угода – це договор між банком і його клієнтом, за яким гривні Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку обмінюватимуться на потрібну валюту в якийсь певний денек за курсом, визначеним сьогодні. Різниця в обчисленні обмінних курсів по касових операціях і обмінних курсів по термінових операціях в будь-який обраний момент часу відбиває існуючу різницю між ринковими нормами відсотку в порівнюваних країнах.

Як відомо, процеси міжнародної Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку торгівлі пов`язані насамперед з імпортом та експортом продуктів, а також обміном послугами. Але, крім того між країнами відбувається рух капітальних коштів. Угоди, пов`язані з купівлею-продажем фінансових активів, а також з міжнародною практикою наданя та одержання кредитів і позик, називаються операціями по рахунках руху капітальних коштів.

Придбання фінансових активів Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку України іноземними покупцями, а також позики в іноземних банках і небанківських джерелах українськими фірмами та окремими громадянами являють собою приплив грошових коштів в Україну.Подібні операції відомі як приплив капіталу. Придбання іноземних активів підприємствами і громадянами України, а також позички, що можуть бути надані банками України та іншими небанківськими Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку джерелами іноземним фірмам і громадянам, являють собою відплив грошових коштів з економіки України, тобто використання їх за межами України. Такі операції називаються відпливом капіталу.

Щоденні операції на ЗВР, які мають відношення до рахунків руху капітальних коштів, набагато перевищують за своїми масштабами операції по поточних рахунках зовнішньоторговельних операцій.

Важливим засобом економічної Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку політики держави є валютна інтервенція на ЗВР. При цьому зміна курсу національної валюти дозволяє державі так чи інакше маніпулювати сукупним попитом. Якщо якийсь уряд свідомо і цілеспрямовано зменшує курс валюти своєї країни, дозволяючи їй знецінюватися відносно інших іноземних валют, це означає, що уряд проводить девальвацію своєї валюти. Девальвація Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку покликана стимулювати сукупний попит, так само, як це відбувається при знецінення валюти, викликаному ринковою стихією і ринковими силами. Якщо ж якийсь уряд вирішує підвищити валютний курс, дозволяючи збільшити вартість своєї валюти відносно інших, це свідчить, що уряд проводить ревальвацію своєї валюти. Ревальвація буде обмежувати сукупний попит так Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку же само, як його стримує підвищення вартості валюти під впливом ринкових сил. Такі економічні параметри, як реальні норми відсотку і темпи економічного зростання, здатні негайно змінити поточний обмінний валютний курс.

Уряд може маніпулювати обмінним валютним курсом, купуючи або продаючи національні грошові одиниці на ЗВР. Інтервенція на ЗВР здійснюється Національним банком.

Розглянемо Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку механізм девальвації гривні. Припустимо, що Національний банк України здійснює девальвацію гривні щодо долару США. Щоби здійснити продаж гривень, НБУ встановить зв`язок з ділером, який спеціалізується на торгівлі іноземною валютою, пропонуючи угоду з придбання доларів. На ці долари НБУ придбаває деноміновані в долари активи, що приносять прибуток у вигляді відсотків Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку. Ці активи НБУ додає до тих декількох мільярдів доларів активів, деномінованих в іноземних валютах, які НБУ має на своєму платіжному балансі.

НБУ розплачується за придбані іноземні девізи,  виражені в доларах, за допомогою телеграфного переказу в банк ділера. Таким чином, НБУ обмінює грошові зобов`язання, виражені в гривнях Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку, на активи, деноміновані в доларах. У платіжному балансі України по зовнішньоторгових операціях такий захід буде подано як зростання резервних активів уряду України.

Тепер розглянемо ревальвацію гривні. В разі реальвації НБУ интенсивно скуповує долари на ЗВР. Процес ревальвації асиметричний процесові девальвації з тою лише відмінністю, що при девальвації гривні НБУ може Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку забезпечити його необмежену пропозицію, позаяк саме НБУ здійснює емісію гривень, а в разі ревальвації гривні відповідний продаж іноземної валюти має спиратися на якесь її джерело. Де ж його шукати ?

Передовсім, можна знизити рівень активів, розміщених в іноземних девізах. Якщо НБУ компенсує іррегулярний продаж відповідним закуповуванням її в інших випадках, цілком Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку можливо створити з цією метою достатній резервний припас іноземної валюти.

Якщо резерви іноземної валюти вичерпуються, НБУ може звернутися до інших джерел. Одне з их – так званий “своп” – угода з якимось іноземним центральним емісійним банком. За своєю суттю “своп”-угода – це взаємний міждержавний короткотерміновий кредит, що передбачає закупку іноземної Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку валюти на ринку касових операцій з наступним (деякому визначеному майбутньому) її зворотнім викупом на ринку термінових угод.

Інший спосіб відшукання потрібних коштів полягає у продажу цінних паперів, розміщених в іноземні валюти. Альтернативою цьому може служити продаж спеціальних прав запозичення (СПЗ) – особливого виду синтетичної міжнародної валюти, яку випускає Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку Міжнародний Валютний фонд з 1970 року. СПЗ застосовується лише в операціях між національними банками держав, що входять до МВФ.

Існує спосіб відділити одне від 1-го входи в межах внутрішньої грошово-кредитної політики і механізми валютної інтервенції на ЗВР. Цей способ, що має назву “стерилізація”, полягає в поєднання кожного продажу активів Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку, деномінованих в іноземній валюті, на ЗВР з рівною за величиною закупкою на відкритому ринку цінних паперів всередині країни і, відповідно, поєднання кожної закупки на ЗВР з рівним за величиною продажем на ринку внутрішньому. Хоча стерилізація дозволяє ізолювати й виключити вплив операцій на ЗВР від грошово-кредитних заходів внутрішнього нраву, її Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку вплив на стан обмінних валютних курсів разом з валютною інтервенцією не дуже велике – принаймні, менше, ніж то забезпечує валюна інтервенція сама по собі.

Економісти розбігаються в поглядах щодо впливу стерилізованої інтервенції на економічну систему в довгострокових часових інтервалах – чи буде збезпечено хоча б невеликий вплив подібних заходів, чи від Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку їх здійснення не слід очікувати жодних наслідків ? В одному вони солідарні : стерилізація як економічний інструмент, що забезпечує виключення взаємовпливу операцій на ЗВР і кількості грошей, що перебувають в обігу на внутрішньому ринку, - це тонка і досить не ординарна справа.

Існують і інші засоби впливу на обмінний валютний курс. Уряд Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку може запроваджувати спеціальні митні тарифи, різноманітні квоти на імпортні товари та інші протекціоністські входи, спрямовані на обмеженгня імпорту, що зменшує пропозицію гривень по поточних рахунках зовнішньоторгових операцій і сприяє зростанню вартості гривні. Також уряд може субсидувати експорт зі своєї країни, розраховуючи в такий спосіб збільшити попит на національну грошову одиницю по Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку поточних рахунках зовнішньоторгових операцій. 

Ще одним методом впливу на обмінний валютний курс може бути запровадження валютних обмежень, тобто урядових заходів, що обмежують або жорстко регламентують права громадян обмінювати валюту своєї країни на іноземну. Метою системи валютних обмежень є скорочення зовнішнього обороту капіталу, що здатно позитивно вплинути на Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку чистий попит руху капітальних коштів.

Валютні обмеження, які взагалі забороняють доступ громадян якоїсь країни на ЗВР без спеціального дозволу уряду, означають перехід в іншу якість – в цьому разі прийнято вважати, що валюта такої країни неконвертована. Такими заходами правлячі кола узурпують монополію участі в операціях на ЗВР. Почасти вони Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку продають іноземну валюту за штучно заниженим курсом для фінансування бажаних для цих урядових органів проектів, тоді як для інших цілей такі операції проводяться, виходячи із штучно завищених обмінних курсів валют.

Всі ці засоби і методи – протекціоністські входи, експортні субсидії, валютні обмеження і неконвертованість валюти накладають величезні додаткові витрати. Вони Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку руйнують економіку, привносячи дисбаланс у відносні ціни на різноманітні товари і послуги, а також позбавляючи ці економічні системи переваг вільної міжнародної торгівлі. 

Контрольні завдання Завдання 1

Вибрати вигідніший варіант депозитного вкладу підприємства «Альфа» в комерційний банк «Бета» (табл. 1), якщо банку пропонує два способи нарахування процентів: перший – нарахування процентів поквартально, другий – щомісячно. Ставки проценту Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку диференційовані в залежності від методу. Нарощування процентів буде враховувати інфляцію шляхом індексації ставки проценту. Підприємство хоче покласти на депозит деяку суму грошей терміном на один квартал (квітень-червень поточного року). Визначити також ефективну ставку операцій по кожному методу та купівельну спроможність накопичених грошових коштів.


Таблиця 1.


№ п.п.

Показники

Одиниці виміру

Дані

1.

Сума Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку строкового депозиту

Тис. грн.

180

2.

Номінальна річна ставка проценту на депозит при нарахуванні % щоквартально

%

16

3.

Номінальна річна ставка проценту на депозит при нарахуванні % щомісячно

%

15

4.

Процент інфляції, що фактично склався в обліковому періоді, щомісячний

%

3




Розв’язок:


åвкл = 180 тис. грн.

квартальний  процент – 16 % річних

місячний процент – 15 % річних

інфляція – 3 % місячних

Помісячно:   індекс інфляції – 1,03 в місяць,

                Процент = 15:12 = 1,25 %

                Індекс інфляції =  в квартал


åвкл Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку на кін. терм.= 180000(1+0,01251,03)3 = 1800001,03912 = 187042 (грн.)

Купів. спроможність =


          Поквартально: Процент = 16 : 4 = 4 (%) в квартал

                              Індекс інфляції = 1,09 в квартал


åвкл на кін. кварт..= 180000(1+ 0,04 1,09) = 180000 1,0436 = 187848 (грн.)

Купів. спроможність =


Висновок: підприємству вигідніше поставити кошти на депозит з поквартальним нарахуванням відсотків, адже сума доходу більша на 806 грн.




Завдання 2

Комерційний банк надав виробничому підприємству кредит у відповідній сумі строком до 6 місяців на Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку протязі двох періодів:до першого липня та першого серпня поточного року (табл. 2).

Згідно кредитного договору погашення кредиту проводилось шляхом застосування термінових зобов’язань, оформлених так: 25-го числа кожного місяця, починаючи з вересня поточного року повертати основну суму боргу рівними сумами; проценти за користування кредитом сплачувати щомісячно.

Розрахувати Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку потік платежів, які надійдуть банку від позичальника на протязі терміну дії кредитного договору.


Таблиця 2.


№ п.п.

Показники

Одиниці виміру

Дані

1.

Загальна сума кредиту, в тому числі

Тис. грн.

800

2.

На 1 липня

Тис. грн.

450

3.

На 1 серпня

Тис. грн.

350

4.

Ставка проценту за кредит (% річних)

%

40


Розв’язок.


01.07. – 450 тис. грн. 

01.08. – 350 тис. грн. }видача


40 %  - річних

Процент =


Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

Основна сума позики

200000 грн.

25.09.

200000 грн.

25.10.

200000 грн.

25.11.

200000 грн.

25.12.

Процент за позику

15287 грн Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку. 67 коп.

31.07.

27178 грн. 08 коп.

31.08.

24986 грн. 30 коп.

30.09.

18849 грн. 32 коп.

31.10.

11835 грн. 32 коп.

30.11.

5260 грн. 27 коп.

25.12.


Завдання 3

Виробниче підприємство звернулось у комерційний банк за одержанням довгострокового кредиту для фінансування капітального будівництва.

Було розроблено проект кредитного договору, де передбачено наступні фінансові умови:

— кредитування здійснюватиметься по кредитній лінії рівними сумами, що будуть перераховуватись Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку на спеціальний позичковий рахунок позичальника на дату — перше квітня на протязі трьох років;

— повернення кредиту буде здійснюватись в розстрочку певними сумами теж на дату — перше квітня на четвертий, п’ятий та шостий рік; початком відліку часу для фінансових розрахунків є дата надходження чергової суми кредиту.

Використовуючи показник чистої приведеної вартості Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку сгустку платежів і чистий приведений подыхалід, визначити вигідність операції для кредитора. Ставку дисконтування скорегувати на процент інфляції.

Задані умови і показники:

1. Сума кредиту,

всього                                                                  - 1410 тис. грн.

в т. ч.

на 1.04 першого року                                          - 470 тис. грн.

на 1.04 другого року                                           - 470 тис. грн.

на 1.04 третього року                                          - 470 тис. грн.

2. Сума, яку повинен повернути позичальник.

          Всього Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку:                                                                - 2264 тис. грн.

в т. ч.

на 1.04 4-ого року                                                - 724 тис. грн.

на 1.04 п’ятого року                                            - 760 тис. грн.

на 1.04 шостого року                                          - 780 тис. грн.

1. Процентна ставка на ринку для визначення

коефіцієнту дисконтування                                      - 12 %

2. Прогнозний річний процент інфляції

для корегування процентної ставки

на ринку (ставки дисконтування)                            - 4 %


Розв’язок.


дисконт = 12 %

інфл. = 4 % - річних

інд.I Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку = 1,04


Фінансування капітального будівництва буде більш вигідним для кредитора, адже він отримає грошовий потік більше на 257 474 грн., ніж розміщення ресурсів під дисконт 12 %, навіть з врахуванням тампів інфляції.


 


Для того щоб отримати таку суму грошового сгустку банку необхідно в I рік видати кредит більше на 37 749 грн., в II рік — на 64 045 грн. і в III Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку рік — на 78 099 грн.


Перечень використаної літератури

1. Про Банк та банківську діяльність // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. — 1996,1997 і нові випуски.

2. Средства, кредит, банки: Справочное пособие / Кол. автров под рук. Г.И. Кравцовой. — Минск: Миркавання, 1994.

3. Жуков Е.Ф. Общая теория средств и кредита. — М.: Банки и Органiзацiя зовнiшнього валютного ринку биржа, 1995.



orgkomitet-vistavki-zoosfera-2012.html
orgkomitet-zhyuri-schetnaya-komissiya-konkursa.html
orgmoment-metodicheskie-rekomendacii-po-postanovke-u-detej-zvukov-s-sh-r-l-posobie-dlya-logopedov-spb-karo-2006.html